Семінар вчителів української мови в Себинській ЗОШ

26.11.14 року.

Фотогалерея

Опис досвіду роботи учителя української мови та літератури

першої категорії, Себинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

Ангелової Ірини Миколаївни.

Пізнавальна активність дитини формується  під впливом знаннєвих потреб, мотивів, інтересів, у процесі безпосередньої навчальної діяльності. Ця активність визначається ставленням школярів до процесу пізнання, що позначається на якості,  характері та результатах навчання у досягненні поставленої мети.

   Пошук шляхів удосконаленням уроку варто здійснювати, зацікавлюючи учнів матеріалом або формою  проведення уроку. Працюючи над проблемою « Розвиток розумових здібностей учнів, їхньої пізнавальної активності й самостійності на уроках словесності», практикую у своїй діяльності технологію розвивального навчання, що ґрунтується на дослідженнях Л.Занкова, В.Давидова та Д. Ельконіна. Це в моїй  практиці передбачає:

ü високий рівень складності навчання;

ü швидкий темп навчання;

ü спілкування з учнями, що має на меті спонукання до самоосвіти;

ü створення ситуації успіху.

Працюючи над проблемою ставлю такі завдання:

·             сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів;

·             розвивати творчі здібності учнів;

·             формувати в учнів критичне мислення як різновид творчого;

·             створювати систему мотивів діяльності особистості з метою формування позитивного ставлення навчання;

·             розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;

·             використовувати інтерактивні методи навчання;

·             виявляти та максимально розвивати індивідуально значущі позитивні нахили кожного школяра.

·             реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових - слухання, читання, говоріння, письмо;

·             виробляти позитивне ставлення до мовленнєвої діяльності, що передбачає проведення нетрадиційних уроків, уроків на текстовій основі;

·             застосовувати завдання і вправи, які б впливами на формування мовленнєво-комунікативних вмінь;

·             орієнтувати учнів на складання зв'язних висловлювань, дослідницької, проектної роботи на уроках.

В основу роботи над проблемою покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.

 За твердженням З. Береговського, розвиток – це те, що залишилося в людини після того, як вона забула, чого її навчали. Знання неможливо передати учневі, їх можна запропонувати, але оволодіти ними  людина повинна шляхом власної діяльності.

 Така технологія навчання дозволяє мені  сформувати здатність учнів до самопізнання, самовдосконалення, саморозвитку. Застосування таких принципів навчання дає можливість поступово, протягом навчання набувати учнями « уміння вчитьсь»: школяр не тільки здобуває нову інформацію, а й осмислює її, застосовує в подальшому навчанні. Найбільш ефективними методами , які використовую у своїй діяльності, вважаю проблемні, дослідницькі, тобто такі, що сприяють розвитку творчого, критичного мислення та уяви.

  Переконана, що суть такого навчання  можна передати словами китайської мудрості:

« Я слухаю – і я забуваю; я бачу – і я запам’ятовую; я роблю-  і я розумію».       

  Для впровадження даних технологій використовую, крім традиційних, такі типи уроків:

урок – пошук;

урок – дослідження;

урок – аналіз;

урок – екскурсія.

При цьому визначальним для мене є різнобічний особистісний та мовленнєвий розвиток загальної культури дітей.

  Навчання на високому рівні складності передбачає завдання пошукового літературного характеру: пошук виняткової інформації про письменника чи твір, виклад невідомих фактів.

 Постійно використовую методику випереджального навчання, інтерактивні технології, такі як робота в парах, у малих групах.

З метою формування мовленнєвих компетенцій широко впроваджую в практику навчання такі альтернативні форми, як проектна та дослідницька діяльність; посилення діяльнісного характеру освіти, рольове навчання, використання інтерактивних ігор, вправ, методик.

Ефективним є спільне з школярами планування роботи на уроці, проблемні ситуації. Ось низка проблемних запитань, над якими була організована робота: Чому Лоскотона показано в образі дядька,а не хлопчика, дідуся? Чи можна купити або продати сміх?; Що таке добро?;Чи притаманний спосіб життя Фарбованого Лиса сучасникам?; Чи живуть такі «Лиси» в наш час?

   На уроках української мови та літератури я використовую такі форми роботи,  як:  творчі диктанти, завдання, складання та розігрування діалогів на задану тему, створення віршів за опорними словами або початком. Все це активізує, а також стимулює розум, надихає на творчі думки.

       Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як «асоціативний кущ», «сенкен», «ажурна пилка.

У старших класах - уроки-диспути, уроки-семінари, уроки-дискусії. Різноманітні уроки-подорожі, уроки – екскурсії.         Театралізовані уроки. Урок – інсценіровка.

Інсценування казок, байок. Урок художнього читання, або, як іноді його називають, урок-концерт.

 Ігри як засіб творчого розвитку учнів. Велике значення для творчого, пізнавального розвитку дітей мають ігрові моменти на уроках. Вони зацікавлюють їх, дають змогу продемонструвати свої вміння. На уроках використовують такі ігри:

кросворди; літературні вікторини; «Про кого йдеться?», «З яких оповідань взяті ці слова?», «відгадай героя»; літературно-лицарські турніри.

Інтелектуальні ігри на підсумкових уроках («Брейн-ринг», «Щасливий випадок»).               Відрадно, що це дає певні результати. Адже під впливом усіх цих умов в учнів поступово формується пізнавальний інтерес, у якому переплітаються інтелектуальні, вольові та емоційні компоненти.

На мою думку, досить цікавою формою роботи є урок-проект. Це форма організації навчання, у процесі якого учні отримують знання й набувають практичних вмінь для розв'язання реальних проблем. Так, після проведення уроку з вивчення літератури рідного краю учні запропонували продовжити роботу з дослідження коломийок села. Розглядаючи етнічний словник як провідний, склався певний проект, який у поєднанні з іншими чинниками формував компетентності особистості.

Працюючи в школі, дійшла до висновку, що там, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учня, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.

Мультимедійні уроки, зазвичай, будую за такою структурою:

1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3.Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів).

4.Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету.

     Застосовую у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів за прочитаними програмовими текстами, наприклад, "Тіні забутих предків" за повістю М.Коцюбинського, "Наталка Полтавка" за І.Котляревським, "Украдене щастя", "Захар Беркут" за І.Я. Франком та інші.

Також використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ліни Костенко, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших.

Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи. Іноді створюємо презентації разом з учнями, пояснюючи, який результат є очікуваним, але обов’язково враховую  їхню думку.

     Особливу корекційну роботу проводжу під час підготовки одинадцятикласників  до ЗНО. Намагаюсь подати весь мовний матеріал схематично, щоб зручно було ним користуватись під час самостійної підготовки. Для систематизації знань із літератури пропоную вести читацький щоденник. У ньому учні записують імена головних героїв, короткий зміст твору, а й жанр, епоху, літературний напрям.

Видатний педагог В.О.Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Ефективність виховання школярів значною мірою залежить від того, що вони знають про людину, як знання перетворюються в їхні погляди, і як ці погляди трансформуються в дійсність...»

Надзвичайно ефективними в контексті компетентісного підходу є застосування прийомів і вправ, що мають інтерактивне спрямування: рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, а це сприяє уникненню шаблонності, розвиває творчі здібності, компетенції. На уроках застосовую такі прийоми й вправи: «Я - головний герой твору», «Прес», «Асоціативне коло», «Кольорова образність», «Мозаїка цитат», «Психологічний портрет героя»,- «Розширення меж картинки», усне малювання, складання заочних екскурсій, сценаріїв, сенканів.

На прикладі літературних героїв учні мають зосередитись на моральних акцентах, на проблемі вибору своєї життєвої позиції й моральної поведінки.

На уроках української мови та літератури учні вдосконалюють уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, відчувати твір, усвідомлювати значення образного слова, розвиваючи читацьку увагу до найдрібніших деталей життя; спонукаю бачити незвичайне в буденному, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам, прагнути наслідувати кращі риси героїв.

За допомогою асоціативно-креативного методу, що передбачає творче осмислення та мотивацію, учні визначають його позитивні та негативні якості, користуючись «Словничком психологічних категорій», де тлумачиться лексичне значення визначених рис, вмотивовують визначене.

Використовую лист самооцінки, що розвиває прагнення наслідування кращих рис героя.

Позитивні риси	Самооцінка	Над чим мені потрібно замислитись

За допомогою цієї вправи осмислено формуються позитивні риси характеру школярів.

Засудження негативної суті деяких явищ викликає прагнення до самовдосконалення.

Розглядаються й запитання психологічного характеру щодо автора такого змісту:

1.    Які риси притаманні автору (крізь призму твору)?

2.    Які риси вдачі потрібно наслідувати?

Вправа «Шкала ідеалу»

1.    Як герой має самовдосконалитися?

2.    Якою може бути вершина його досягнень?

      З власного досвіду знаю, що на практиці інколи важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексну систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

 Навчатися – це вчитися вдвічі, і тому цей процес має бути однаково цікавим як для вчителів, так і для дітей. Без відповідного рівня пізнавальної активності школярів  не можна сподіватися належного засвоєння  ними знань, умінь і навичок, не може бути повноцінним соціальне, духовне та культурне становлення особистості. Без залучення учнів до пізнавально – творчої співпраці з учителем робота в школі сьогодні неможлива.

Показовий урок

Лист. Адреса.

Мета:  ознайомити учнів з будовою листа, правилами його написання, мовним оформленням, вимогами до оформлення адреси на поштовому конверті; розвивати  мовленнєво – комунікативні вміння складати листи, зв’язне мовлення, мислення, вміння висловлювати та аргументувати свої думки; виховувати почуття людяності, доброти, чемності, бажання спілкуватися з близькими та рідними.

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Ви знаєте, діти, я сьогодні прийшла до школи і була страшенно здивована. Мені вручили якийсь папірець і сказали, що це – моє. Нічого не розумію! А здогадалась… Це, певно, мені лист прийшов. А може, і не лист, а якась записка чи повідомлення. Не підписано, кому вручити. Зараз  з’ясуємо

Читає.   Дорога Марійко!

Одержала від тебе листа, щиро дякую. У мене справи йдуть добре, навчаюсь на високі бали. Продовжую відвідувати музичну школу, це мені дуже подобається. Мрію стати гарною бандуристкою. А ще займаюся в спортивній секції.

А як справи у тебе? Як навчання, дозвілля? Напиши. Буду чекати твоєї відповіді. Найкращі побажання твоїм рідним.

25 листопада 2014 року.                     Твоя подруга Уляна.

То що ж це, діти? Чому ви так вирішили?

Це мені адресовано? Кому це адресовано?

А чи доводилося вам коли – небудь  писати листи?

А чи відомо вам, що листи пишуться за певними правилами? І , мабуть, не всі ви їх знаєте, не вмієте правильно оформити конверт. Напевно, і автор цього листа їх теж не знав, якщо лист так заблукав.

        Тому, діти, ми сьогодні і проведемо урок розвитку мовлення, який має назву

« Лист. Адреса» ( діти записують тему уроку в зошит)

Уважно подивіться на тему уроку і скажіть: Які завдання стоятимуть перед  нами сьогодні? Що ми повинні  знати? Уміти?

Вправа « Оратор»

 Як ви вважаєте, чи потрібно вміти писати листи, адже можна комусь зателефонувати, надіслати телеграму чи відправити лист електронною поштою? Для чого потрібні листи?

Як це вміння знадобиться вам у житті.?

А тому  сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати:

ü Що таке лист.

ü Ознайомитися з планом його написання.

ü Навчитися розрізняти значення нових слів: адрес, адреса, адресат, адресант,

ü Навчитися правильно писати лист та адресу.

ІІ. Сприйняття й засвоєння  учнями навчального матеріалу.

-         Отже, цей  урок навчить вас грамотно і правильно писати листи, допоможе розв’язати проблему у спілкуванні за допомогою листів.

    Рольова гра.

Стук у двері.

-         Можна? Дозвольте звернутися з проханням…

З’являється листоноша .

-         Будь ласка… Діти, а чи впізнали ви хто це ?

-         (листоноша ) Я дізналась, що у вас сьогодні така тема уроку, і прийшла  до вас по допомогу.

-         ( Вч.) Будь ласка, говоріть.

-         Я щодня розношу повну сумку листів. І все було гаразд. Але  одного дня конверти розірвалися і листи переплутались… і тепер я не можу   з’ясувати, в якому з них лист, а в якому просто – текст. І визначити це без вашої допомоги я ніяк не можу…

-         ( Вч.) То що, діти, допоможемо?

    Отже, таке завдання.

Уважно прослухайте два тексти і визначте, який із них лист. Свою думку доведіть.

1 текст. Скінчилась задумлива дощова погода. У грудні річки та ставки вкрилися льодом. Більшість тварин упадають у зимову сплячку. Під корінням дерев і камінням проводять зиму їжаки, хом’яки, вужі. Занурилися  в мул ставів  коропи, карасі, лини. Дні стали дуже короткими.

2 текст. Добрий день, дорога подруго Ольго!

Одержала від тебе повідомлення, дякую. Дуже рада, що в тебе все гаразд.

   У мене теж  все добре. Хочу поділитися приємною новиною. На святі осені  наш клас показував дуже гарні осінні композиції із квітів та овочів і ми посіли призове місце.

   Ось такі в мене новини. Докладніше розповім при зустрічі. Всього тобі найкращого. Будь ласка, пиши,  які в тебе новини? Як справи у  школі? До побачення.

                                                                                                                    Твоя подруга Ірина.

Що, діти, допоможете мені? ( Листоноша)

-         Так, діти, другий текст – це лист. Тож забирайте його, і несуть за адресою.

Листоноша. Дякую, діти за допомогу.

Учитель.  Учні , а чому ви  вирішили, що другий текст – лист.( бо там є звертання до подруги, запитання до неї)  

-         Давайте  згадаймо, що таке звертання і  які розділові знаки ми ставимо при звертаннях?

Складання «Асоціативного куща».

-         Які словесні асоціації виникають, коли почуєте слово «лист»?( повідомлення, новина, поздоровлення, спогади. родина)

-         Діти, а що таке лист? Може спробуємо самостійно сформулювати що таке лист?( заслухати  в – ді учнів)

А давайте порівняємо вашу відповідь  і із тлумачння  словника.

Лист – це текст, написаний у формі звертання до певної особи, групи осіб, установи, організації, підприємства.

Листи бувають:

-         Службові ( офіційні),

-         Особисті ( приватні).

А ще лист – це особливий вид творчості. Потреба в спілкуванні виникла у зв’язку з необхідністю спілкуватися на відстані.

 З давніх – давен люди спілкувалися  між собою за допомогою листів.

В наш час ми можемо спілкуватися і по телефону і по інтернету. Хоча електронна пошта схожа на розмову в реальному часі, вона позбавлена можливості жестикуляції. Для вирішення цієї проблеми в інтернеті використовують «смайлики» , які нагадують особу.

     Існують основні загальноприйняті правила листування:

-         Вчасно відповідати на листи,

-         Писати ввічливо, з повагою до адресата, адже в листі виявляється характер людини, її вихованість і грамотність.

Вправа « Редактор»

Перед вами на аркушах вірш, прочитайте його за ролями, зверніть увагу на помилки.

Писав із табора Василько:

« Нових у мене друзів стільки!

Я, мамо, добре відпочився!

І опилсинів тут наївся.

І накупався, як ніколи…

Пеши. Вітаєм Я й Мекола»

А мама так йому писала:

« Без тебе дома скучно стало…

Але тобі на користь море.

І ми зустрінемося скоро…

Ти молодець, що « відпочився»,-

Коли б ще  й грамоти навчився!»

-         Які помилки ви побачили?

-         Чи приємно було б вам одержати такого листа?

Ми з вами попрацювали, а тепер трішки відпочинемо

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

Отже, зробимо підсумок.

-         Що відрізняє лист від інших текстів? ( звертання, підпис)

Але не тільки це притаманне для листів. Бо листи складають з окремих частин і пишуть за певними правилами.

    Уміння написати лист означає скласти його зміст і композицію, вибрати відповідні слова і словосполучення.

   Отже, познайомимося з будовою та планом  написання листа:

-         Що повинно бути спочатку?

План написання листа ( записати у зошитах,залишивши місце справа)

1.Початок. Звертання до особи чи групи осіб, якій пишеш лист.

2. Основна частина. Зміст листа.( Спочатку про себе, а потім ставиш запитання)

3. Підсумок. ( Побажання, прощання, дата і підпис).

А зараз давайте  з ясуємо, які словосполучення  ввічливого типу бажано вживати у листах:

ü На початку листа при звертанні та привітанні : дорогий, шановний, любий, добридень, здрастуйте, вітаю..

ü В основній частині: як здоров’я, як успіхи, вибачте за турботу…

ü У підсумку: до побачення, всього доброго, бувайте здорові, щасливо, привіт рідним, найщиріші вітання, з повагою.

   Отже, давайте зробимо підсумок.

-         Що повинно бути у листі?

-         З яких частин складається лист?

            Учитель. Ми звикли до того, що листи вiдправляють у конвертах. Та чи завжди так було?

          Давайте подумки перенесемося в iсторичне минуле... Жахлива чорна cтopiнкa...  Велика Вiтчизняна вiйна...

- Хочу окремо зупинитися на листуваннi пiд час Великої Вiтчизняної вiйни... Лунали пострiли свистiли снаряди, гримiла канонада, а листи йшли з фронту, шукаючи cвoїx адресатiв. I були цi листи єдиною ниточкою, що пов'язувала рiдних.  Їx чекали тижнями, мiсяцями, але яка ж то була радiсть, коли вони надходили... А були вони особливої форми: листи-трикутники. Бо складалися трикутником i були без кoнвеpтів. Адресу писали зверху. Цe був просто номер польової пошти.

(Якщо є можливiсть, показати такий лист.)

Учитель. I тaкi листи-трикутники поспiшали на фронт, додому, несли радiсть, знаходили свoїx адресатів  I ви, дiти, не маєте права  цього забувати цих гірких cтopiнoк icтopiї нашої країни.

    Для того, щоб відправити лист у наш час, ми користуємося конвертами, які повинні правильно підписувати, а щоб правильно підписати конверта потрібно з’ясувати значення таких слів, як адресант? Адресат? Індекс?

  Давайте запишемо i запам'ятаємо цi визначення( визначення висять на дошці)

Адреса - це точна вказiвка, кому слiд вручити поштове вiдправлення (мiсце проживання особи)

Адресант: - той, хто надсилає поштове вiдправлення.

Адресат  - той, кому надсилають поштове вiдправлення.

Індекс – цифровий показник чого – небудь ( цифрове позначення кожного населеного пункту). Адресу відправника пишуть вгорі ліворуч, а одержувача – унизу праворуч.

1.      Послідовність відомостей така:

a.       Прізвище,ім’я, по батькові,

б.  вулиця, номер будинку, квартири,

в. населений пункт,

г. індекс,

е. країна ( за потреби)

Запам’ятайте! Конверт потрібно підписувати грамотно, без зайвих позначок.

ü Робота з підручником  с.

 - Розгляньте уважно зразок оформлення конверта, зверніть увагу на запис адреси на конверті, розділові знаки.  ( зразок висить на дошці). 

 Заповніть конверт, указавши адресу відправника та адресу одержувача. Напишіть індекс.( на  парті в учнів пусті конверти).

v Обміняйтесь конвертами і виконайте взаємоперевірку

Самостійна робота.  над листом

Вч. Ви підписали конверт, саме час написати листа . Користуючись планом, спробуйте написати листа товаришу,подрузі з яким вiдпочивали влiтку в таборi  на мopi...   Ви з ними не бачилися майже три мiсяцi…  За цей час вiдбулося багато змiн як у вас, так i в них. Ви хочете їм  про це розповiсти, щось запитати... отже, зараз працюємо над листом.

           Дiти працюють пiд супровід пісні гурту « Океану Ельзи». – « Напиши мені листа, мамо…»

Перевірка виконаної роботи.( листи читають лише ті, хто сам того хоче.)

Читати чужі  листи за будь – яких обставин читати  не можна. Кожній людині гарантована таємниця листування.

          Тема листування широко представлена i в образотворчому мистецтвi. Подивiться на репродукцiї картин.

       Отже, лист написаний, конверт підписали,  залишилось тільки опустити лист в поштову скриньку.

 Мабуть, вам буде цікавим дізнатися про те, як виникла перша поштова скринька і який вигляд вона мала? Про це створено багато легенд, одну з них я вам і пропоную послухати.

   Колись давно команда португальського мореплавця Бартоломео Колумба потрапили в шторм біля берегів Південної Америки. Один із офіцерів написав про  всі їхні  негаразди листа, помістив його до свого черевика, якого повісив на дерево недалеко від берега.

Через рік тут висадився інший мореплавець , знайшов листа, прочитав і поставив капличку на місці загибелі своїх співвітчизників. Пізніше тут виросло селище. Іще довго черевик моряка   правив за поштову скриньку. Те знамените дерево росте й досі. А біля нього – пам’ятник  поштовій скриньці у формі черевика.

Підсумок уроку

Вправа «Мiкрофон»

-         Чи потрібні вам знання, які одержали на уроці?

-         Де ви будете їх використовувати?

-          

Пам'ятайте, любі учні , що жодне СМС повідомлення, жодна телефонна розмова не замiнить теплоти листа. Бо в них - часточка вашої душi. I ми, мами, бабусi, завжди на них чекаємо.

Тож пишіть їx, не скупiться на добро…  I хай листи цi будуть щирими, добрими, бажаними, теплими...

Домашнє завдання:

Послухайте уривок із вірша « Пишіть листи» У ньому прозвучить ваше домашнє завдання.В словах української мови

Є музика, ласка й привіт,

І гордість, і сила любові,

І слави дзвінкий заповіт.

Ти , хлопчику, виріс, і в школі

Писати вже вивчився ти…

Скрізь друзів у тебе доволі –

Пиши українські листи!

Хай лине в міста і на села –

Де люд український наш є,

Неначе пташина весела,

В листах рідне слово твоє.

Коли ж твої  друзі і рідні

Всі мешкають у селі твоїм,

 До мене напиши, і привітно

На лист я тобі відповім.

Завдання. Напиши мені листа. Дякую за увагу.

Запорожцi пишуть листа турецькому султановi

(Худ. l. Репiн, 1880-1891)

Листи з фронту (Худ. 0.Лактiонов, 1947 р.)